Ти мені набрид. Як дівчині кинути бидло

Бідність пацана — це не риса характеру, яка не прикрашає. Кожна дівчина повинна бодай раз у житті сказати: «Ти мене дістав, тому що…»

…я більше не хочу сидіти у твоїй машині з твоїми друзями і родити вигляд, що це весело.
Це не тусовка, це тортури. А коли вони починають обговорювати, який бензин вигідніше заливати, і розповідати байки про свій «ідеальний бізнес», я реально мрію про те, щоб тебе зупинила поліція і хоч трохи нас розігнала.

…кивати головою, коли ти стверджуєш, що дороге і дешеве вино – це одне й те саме.
Ну, звісно, тобі байдуже, яке вино, бо ти його все одно запиваєш пивом. Але я вже не можу чути твоє «ну вино – то просто виноградний сік із градусами».

…слухати, як ти торгуєшся з таксистом через 50 гривень.
Серйозно? Невже це врятує наш бюджет? Хоча, якщо врахувати твою любов до розпродажів і акцій, можливо, ти мрієш про «Золотого орла» за економію.

…їхати через усе місто до кінотеатру тільки тому, що там «зручніші сидіння і квитки дешевші на 20 гривень».
Може, там ще й попкорн застарілий продають у подарунок? Просто скажи чесно: ти любиш цей кінотеатр, бо там працює твій старий знайомий і дає знижки.

…вечеряти з тобою в МакДональдсі лише гамбургером.
Все інше, за твоїми словами, «шкідливе і не дуже смачне». А коли я все-таки замовляю нагетси, ти дивишся на мене так, ніби я витратила бюджет України.

…носити через весь Київ сумки з акційною їжею і 5-літровими пляшками пива.
Це не шопінг, це хардкорний фітнес із додатковою дозою сорому. Особливо, коли всі дивляться на мене, ніби я твій вантажний мул.

…проводити вихідні в торгових центрах.
Це не відпочинок, це марафон зі знижками, де ти постійно шукаєш, як би «схитрити систему». Але я вже втомилася слухати твої геніальні лайфхаки.

…бухати вдома, щоб потім «економно» йти в клуб.
Твоя тактика – напитися до того, як ми взагалі кудись потрапимо, – це щось нове. А коли ти замовляєш у клубі лише воду «для підтримки», я мрію просто зникнути.

…пити ці коктейлі в банках.
Ти казав, що це весело й атмосферно. Ну, ні. У барі, кажуть, роблять краще, але ти ж про це не дізнаєшся, бо «там дорого».

…дивитися телевізор замість виставок і музеїв.
Ти лежиш, перемикаєш канали, і це триває годинами. Я вже вивчила всі програми на твоїх улюблених каналах, але жодного разу не бачила, щоб ти запропонував сходити на виставку чи в музей.

…кожну суботу грати з друзями в покер.
Чому ти не можеш хоча б одну суботу присвятити мені? Невже твої друзі – це єдині, хто здатен витримати твоє ниття про «погане фінансове становище»?

…ходити з тобою по секонд-хендах за одягом.
Мені не потрібен твій майстер-клас із виживання. Купувати джинси, які носили ще до незалежності України, – це не те, що я уявляла, коли ти казав: «Зробимо шопінг».

…дивитися, як ти напиваєшся в Туреччині до стану поросячого вереску.
All-inclusive – це не змагання. Я знаю, що ти хочеш «відбити путівку», але може, досить пити все, що наливають, навіть якщо це схоже на антифриз?

…пояснювати подругам, чому я не можу піти з ними на шопінг.
«У мене інші плани» – це єдине, що я можу сказати, щоб не виглядати, як та, кого змушують носити акційні товари і секонд-хенд.

Ти знаєш, я довго терпіла, але тепер я зрозуміла: ти мене дістав. І це не про гроші чи статус, а про твоє ставлення до себе, до мене і до світу.